Особливі прибалти

Наш сайт представляє чергового суперника національної збірної України.

Наш сайт представляє чергового суперника національної збірної України.

Поєдинок з Литвою стане для українців вже восьмим в історії, однак не варто всі ці матчі зараховувати до сірій масі спарингів і відбіркових поєдинків під час кваліфікації на великі турніри. Деякі ігри залишили свій глибокий і нестираемый слід у футбольної літописі хоча б однієї з країн. Так, приміром, перша дуель Литви і України відбулася трохи більше 20 років тому (7 вересня 1994 року) і стала дебютом для обох команд в рамках відбіркових турнірів на чемпіонати Європи (відбір на Євро-1996). Жовто-сині під керівництвом Анатолія Конькова (чинного глави ФФУ) були дуже гостинними і на Республіканському стадіоні поступилися, пропустивши два м'ячі. До слова, у другому турі литовці перемогли Словенію (2:1), однак у підсумку посіли третє місце в групі і зупинилися в кроці від поїздки на європейський форум. З аналогічним результатом завершився для литовців і відбір на ЧС-1998 у Франції. Після цих порівняно успішних відбіркових циклів представник Прибалтики вище четвертого у відборах місця не піднімався.

Відзначимо також крайній поєдинок між цими суперниками, в якому знайшлося місце відразу трьом дебютам у складі збірної України. 25 травня 2010 року на ОСК Металіст свій перший матч біля керма національної команди провів Мирон Богданович Маркевич. Всі ми пам'ятаємо, чим закінчився період суміщення нинішнім тренером Дніпра посад у збірній і в Металісті, однак зі спортивної точки зору національна команда тільки виграла від роботи Мирона Богдановича - 3 перемоги, одна нічия і дуже привабливий футбол залишив після себе Маркевич. У той же вечір відбувся і найстарший дебют у складі жовто-синіх. Вперше воротарський светр головної команди країни приміряв Олександр Горяїнов. Голкіпер Металіста викликався в збірну ще в 90-х, проте на поле так і не з'явився, але варто було його клубному наставнику взяти в свої руки кермо управління командою, яка пропустила на ЧС-2010 Грецію, як 34-річний страж воріт отримав свій шанс.

А третім дебютантом в той теплий травневий вечір став не хто інший, як Євген Коноплянка, зірочка якого починала розгорятися на небосхилі українського футболу. Обидва новачка каші явно не зіпсували, провівши на полі всі 90 хвилин, а поєдинок закінчився перемогою України з рахунком 4:0 (по дублю оформили Алієв і Шевченко).

Зазначимо також, що сьогоднішній поєдинок стане двадцятим біля керма збірної України Михайла Фоменка. Поки Михайло Іванович утримує впевнене лідерство за відсотком перемог на чолі національної дружини - майже 79 % матчів (15 з 19) завершилися успіхом. Ефективніше Фоменко відпрацював тільки Олександр Заваров, вигравши свій єдиний матч на чолі жовто-синіх, однак цей показник варто винести за дужки.

Давайте розберемося, хто ж спробує зіпсувати ювілей Михайла Фоменка. Поточний відбір на Євро-2016 литовці почали дуже багатообіцяюче: 6 очок у двох матчах дозволяли з прихованим оптимізмом дивитися в завтрашній день». Однак, як тільки рівень суперників став помітно серйозніше, сухі перемоги змінилися аналогічними ураженнями (0:2 від Словенії і 0:4 від Швейцарії). На даний момент підопічні Ігоря Панкратьєва в компанії словенців і швейцарців мають по 6 пунктів, проте їм ще належить двічі битися з Англією, на відміну від конкурентів. І, швидше за все, вже після шостого туру питання про участь Литви у гонці за путівками на Євро буде знято, адже в найближчих двох поєдинках збірна цієї країни, що завдасть візит на Туманний Альбіон, а також візьме Наті.

Оскаржити дане думка постараються досвідчений голкіпер Гьедриус Арлаускіс, який отримав кредит довіри від Панкратьєва і всіма силами намагається її виправдати. Страж воріт Стяуа нерідко крутиться, немов білка в колесі, однак перманентні проблеми в центрі оборони не дозволяють йому часто виходити сухим з води. Доказом тому останні два поєдинки, в яких незмінна пара центрбеків (як мінімум, на час лікування Марюса Жалюкаса з Рейнджерс) Киянскис - Фрейдгеймас дозволила суперникам забити з центру штрафного п'ять з шести пропущених м'ячів (ще один привіз Арлаускіс, невдало зіграв на виході). Зліва в обороні діє Андрюшкевичус, якого в останньому матчі знатно повозив Дрмич. Вітаутас нерідко залишає свою зону відкритою, що дозволяє опонентам користуватися вільними коридорами і завантажувати м'яч у штрафну (Артему Федецькому на замітку). Праворуч більш надійно виступає Эгидиус Вайткунас з Жальгіріса, однак і його гру назвати бездоганною язик не повернеться.

У відсутність одного з лідерів півзахисту збірної Литви Міндаугаса Панки, який в розташуванні ізраїльського Іроні заліковує травму, дует опорних хавбеків можуть скласти Гедімінас Вичус з карагандинського Шахтаря і Артурас Жульпа (Жальгіріс). Підмінити одного з них цілком по силам Каролису Шведаускасу, який також претендує на позиції під нападаючим. У ролі десятки 23-річний хавбек Судувы поступово витісняє зі складу одного з найдосвідченіших гравців збірної нинішнього скликання Міндаугаса Калонаса (48 матчів). Краї півзахисту в поточному відборі зарезервували вінгер Эрцгебирге (друга Бундесліга) Арвідас Новіковас і його колега по амплуа з польського Гурніка (Лежна) Федір Черних. Не забуваємо також про нашого старого знайомого Саулюса Міколюнаса (екс-Арсенал і Севастополь), який з перших хвилин на полі з'являється дуже рідко, проте здатний закрити фактично будь-яку позицію на полі (в півзахисті так точно) виходячи з лави запасних.

На позиції форварда у Ігоря Панкратьєва вибір невеликий. Беззастережно основним є Дейвідас Матулявичус з румунського Пандурия, який забив один з трьох м'ячів литовців в кваліфікації до Євро-2016. Масивний нападник вміє використовувати свої габарити на користь команді і нерідко чіпляється за м'яч після навісів або закидів зі своєї половини поля. В якості експерименту головний тренер суперника української збірної може випустити в основі 19-річного вихованця Лестера Симонаса Станкевичуса. У складі представника АПЛ форвард не з'являвся (поки грає за дубль), а ось в збірній вже провів 6 поєдинків, однак забитих м'ячів на його рахунку поки немає.

Також не можна обійти увагою і головного тренера команди-суперниці, яким є чемпіон і володар Кубка України в складі київського Динамо Ігор Панкратьєв. Левову частку своєї ігрової кар'єри литовський півзахисник провів в Україні. Крім біло-синіх він також захищав кольори Нива-Борисфен, Зорі-МАЛС, Поділля і тернопільської Ниви, а завершив кар'єру в луганській Зорі. Відразу ж після цього Панкратьєв повернувся в Литву і почав навчатися тренерському мистецтву. На батьківщині він зумів стати срібним і бронзовим призером, а також виграти Кубок країни з Каунасом в 2005 році. А через два роки литовський фахівець спробував себе у ролі наставника молодіжки своєї країни, проте довго на своїй посаді не втримався.

Більшу частину відбіркового циклу ЧС-2014 Ігор Панкратьєв був помічником угорського фахівця Ласло Чаби, який очолював збірну Литви. У вересні минулого року угорець звільнив свою посаду, і виконуючим обов'язки був призначений Панкратьєв.

З часом Федерація футболу Литви подбала про вилучення приставки «в. о.» і призначила Панкратьєва повноцінним наставником збірної до кінця кваліфікації Євро-2016. Чи вдасться 50-річному фахівцеві створити диво і вивести свою команду хоча б в плей-офф? Відповідь на це питання ми дізнаємося тільки восени наступного року.

А що стосується майбутнього матчу, то Михайло Фоменко вже дав знати, що дозволить собі трохи поекспериментувати: «Будь контрольний поєдинок - можливість переглянути всіх кандидатів. Хочеться мати безпосередню інформацію про людей, а не просто візуальні спостереження. Тому ми не будемо в поєдинку з Литвою навантажувати основу, а дамо шанс іншим. До речі, Європа вже давно так грає: навіть при самому насиченому клубному графіку проводяться матчі збірних. Тому ми хочемо самі краще вивчити гравців і поділитися з вами цією інформацією».

Є підстави припускати, що і сьогоднішній матч з Литвою не обійдеться без дебюту. Серед викликаних головним тренером виконавців у чотирьох значиться 0 у графі «матчі за збірну»: у Дениса Бойка, Микити Шевченка, Віталія Вернидуба і Андрія Пилявского. Хто знає, можливо, 18 листопада 2014 року стане для когось з них особливою датою і крутим поворотом у кар'єрі.

Олександр Кузьменко, Football.ua

Джерело: Football.ua